У Запоріжжі відбулась акція «Не мовчи. Полон вбиває»
У Запоріжжі, нещодавно відбулася акція «Не мовчи. Полон вбиває», що була приурочена підтримці захисників Маріуполя, які потрапили в полон. Приблизно 100 людей взяли участь у заході, під час якого учасники тримали плакати із закликами повернути військовослужбовців, а автомобілі сигналили на знак підтримки.
Серед учасників були родичі українських захисників, зокрема й сім’я військовослужбовця Костіянтина, який брав участь у обороні Маріуполя з початку вторгнення. З початку квітня 2022 року від нього немає жодної звістки. «Ми не отримали жодного підтвердження від Червоного Хреста чи Російської Федерації. Єдине, що ми бачили — це відео, на якому він виходить з Азовсталі. Один з військовополонених підтвердив, що бачив його в полоні,» — розповіли родичі Костіянтина в коментарі для Суспільного Запоріжжя.
Також в акції брала участь Людмила, мати військового медика, який знаходиться в полоні вже два роки. «Ми сподіваємось на допомогу світу у звільненні захисників Маріуполя. Хлопці чекають на повернення. Ми тут, щоб підтримати їх, адже вони захищали нас,» — зазначила вона. «Останній раз, коли ми говорили, він сказав: ‘Мамо, я обов’язково повернусь додому. Я тебе люблю’.»
Ця акція є однією з багатьох, що проходять по Україні, підкреслюючи важливість підтримки військових, які борються за свою країну, а також їхніх сімей, які страждають від невизначеності та відчаю. Статистичні дані свідчать, що понад 20 тисяч українських військовослужбовців стали військовополоненими, і ця проблема вимагає термінового міжнародного реагування. За даними правозахисних організацій, майже половина з них потребують медичної допомоги, що викликає серйозне занепокоєння у міжнародному співтоваристві.
У такій ситуації важливо, щоб міжнародні організації, як-от Червоний Хрест, активніше взаємодіяли з обома сторонами конфлікту для забезпечення прав військовополонених. Крім того, фахівці підкреслюють, що дипломатичні зусилля заради обміну полоненими мають бути в пріоритеті для всіх країн, що прагнуть до врегулювання конфлікту в Україні.
Звернення родичів, як-от Людмили та інших учасників акції, відображають не лише особисті трагедії, а й потребу суспільства в мирі та справедливості. Ця акція підкреслює, що боротьба за звільнення військовослужбовців — це не лише їхнє особисте питання, а й справа всього українського народу.
