Європейські банки в Росії сплатили Кремлю понад 800 мільйонів євро податків, попри обіцянки скоротити присутність
Згідно з даними видання Financial Times, сім найбільших європейських банків, що діють в Росії, сплатили понад 800 мільйонів євро податків Кремлю в минулому році. Ця сума у чотири рази перевищує рівні, що існували перед початком війни, незважаючи на обіцянки цих банків зменшити свою присутність у Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.
Йдеться про банки Raiffeisen Bank International, UniCredit, ING, Commerzbank, Deutsche Bank, Intesa Sanpaolo та OTP. У 2023 році ці фінансові установи разом звітували про прибуток понад 3 мільярди євро, що втричі більше, ніж у попередньому році. Цей прибуток частково був отриманий завдяки коштам, які банки не можуть вивести з країни, що призвело до збільшення податкових платежів.
Податки, сплачені цими європейськими банками, становлять приблизно 0,4% від усіх очікуваних надходжень безенергетичного бюджету Росії на наступний рік. Це підкреслює, яким чином іноземні компанії, які вирішують залишитися в країні, сприяють Кремлю в підтримці фінансової стабільності в умовах західних санкцій.
Як свідчить аналіз експертів у галузі фінансів, такі дії європейських банків можуть свідчити про ринку ризиків, який продовжує існувати в Росії. За даними рейтингового агентства Fitch, вагома частина активів цих банків в Росії є «управлінськими» — тобто такі активи не можуть бути рухомими через обмеження на їх повернення з країни.
Фінансова відстежуваність податків, які йдуть до бюджету Кремля, викликає занепокоєння у міжнародній спільноти. Авторитетні джерела, такі як Світовий банк, підкреслюють, що подальше фінансування російського бюджету через податкові надходження від іноземних банків може негативно вплинути на зусилля у глобальному протистоянні агресії Кремля. Згідно з оцінками, такі рішення банків можуть надавати Кремлю необґрунтовану фінансову стійкість у часи, коли міжнародні санкції покликані зашкодити його економічній потужності.
У світлі цих даних, варто звернути увагу на моральну відповідальність компаній та фінансових установ, які продовжують вести бізнес у країні, що активно веде агресивну політику. В умовах наростаючого тиску на фінансові мережі Кремля, імплементація етичних стандартів і відкритий діалог стають ключовими факторами в формуванні міжнародної фінансової політики.
